Записатись на прийом
Диплопія

Диплопія – це порушення зору, яке характеризується двоїнням зображень навколишніх предметів.

Диплопія (грец. Diploos «подвійний» + ops, opos «очей») – виникає в результаті відхилення зорової осі одного ока. Виникнення двоїння пов’язано з тим, що зображення предмета при відхиленні очного яблука потрапляє не на центральну ямку, а на іншу ділянку сітківки.

При диплопії завжди порушується бінокулярний зір. Двоїння зображення зникає при закриванні одного ока. Рідко (наприклад, при травмі очного яблука з відривом кореня райдужної оболонки і утворенням як би двох зіниць, при підвивиху кришталика) може бути монокулярна диплопія – один і той же предмет дає два зображення в одному оці. При закриванні іншого ока двоїння не припиняється.

Причини диплопії

Диплопія може бути викликана порушеннями в центральних відділах зорового аналізатора і порушенням м’язової рівноваги в результаті ослаблення функції уражених м’язів ока, що призводить до відхилення або обмеження рухливості ока в ту чи іншу сторону; обумовлена ​​нейрогенними причинами або патологічним процесом безпосередньо в очній ямці.

Найчастіше диплопія буває при ослабленні (парезі) або паралічі одного з окорухових м’язів, коли порушуються погоджені гармонійні рухи очних яблук. Таке порушення мобільності може наступити внаслідок ураження самих м’язів, що забезпечують рух очного яблука (очна форма міастенії – м’язової слабкості), або при ураженні нервів, які керують цими м’язами (окорухові нерви).

Причинами диплопії можуть бути патологічні процеси, що протікають в порожнині очної ямки і призводять до зміщення очного яблука. Двоїння зображення часто спостерігається при травмі орбіти (при переломі нижньої стінки із защемленням м’язів ока), при гематомах і пухлинних процесах, що викликають обмеження в русі очного яблука аж до повної його фіксації. Всі травми голови також можуть викликати двоїння зображення, що є наслідком пошкодження окорухового нерва. При розвитку аневризм внутрішньої сонної артерії цей нерв може виявитися затиснутим, що також призводить до виникнення диплопії.

В основі ураження окорухових нервів, відповідальних за подвоєння зображення, можуть лежати різні захворювання неврологічної природи (внутрішньочерепні пухлинні процеси, туберкульозний менінгіт і т.д.). Диплопія є симптомом ураження стовбура головного мозку, викликаного інфекцією, колизалучена центральна нервова система (краснуха, паротит, дифтерія, правець), а також алкогольної або медикаментозної інтоксикації. Диплопія також може бути симптомом ботулізму (імітує симптоми очної форми міастенії), тиреотоксикозу (при набряку окорухових м’язів їх рух виявляється утрудненим), розсіяного склерозу, а також цукрового діабету. Причому ураження окорухових нервів при діабеті носить вторинний характер і проходить самостійно, але часті рецидиви.

Диплопія може виникати після травм і операцій на головному мозку, операцій з приводу косоокості, відшарування сітківки, катаракти, при психоневрозах і істеричних приступах.

Симптоми диплопії

Симптомами диплопії є двоїння в очах, запаморочення, утруднення в оцінці розташування предметів. При закриванні одного ока ці явища зникають.

Характер диплопії залежить від локалізації процесу. При ураженні прямих м’язів відзначається паралельне двоїння, при ураженні косих м’язів предмети при двоїння можуть “розташовуватися” один над іншим. Відхилення ока в бік, протилежний ураженому м’язі, може бути виражено в різній мірі. Рух очного яблука в бік ураженого м’яза відсутній або обмежений. Може бути вимушене положення голови – поворот або нахил її в сторону ураженого м’яза (в цьому випадку двоїння зникає).

При інфекційних захворюваннях, менінгітах, внутрішньочерепних пухлинних процесах, судинних захворюваннях мозку, переломах основи черепа диплопія поєднується з чітко вираженими симптомами, характерними для відповідного стану. У хворих на дифтерію диплопія розвивається в розпалі захворювання, а при ботулізмі може бути одним з ранніх його симптомів.

Лікування диплопії

Лікування диплопії полягає у виявленні та усуненні її причини. Невідкладна допомога визначається характером і перебігом основної хвороби. Термінова госпіталізація необхідна при дифтерії, менінгітах, ботулізмі (в інфекційне відділення), при переломах основи черепа (в нейрохірургічне або травматологічне відділення). В інших випадках показання до госпіталізації визначаються перебігом основного захворювання і загальним станом хворого.