Записатись на прийом
Дакріоаденіт

Слізна залоза розташована зверху і назовні від очного яблука. Слізна залоза виробляє сльозу, яка виводиться через протоки, що відкриваються під верхню повіку. Слізна залоза виводить слізну рідину в основному при якихось емоційних реакціях людини, а щоденну потребу в зволоженні очей забезпечують дрібні додаткові слізні залози, розташовані в товщі повік.

Дакріоаденіт (або запалення слізної залози) може протікати гостро або мати хронічний перебіг з періодичними загостреннями.

Причиною гострого запалення слізної залози є різні інфекції організму, серед яких грип, скарлатина, свинка або епідемічний паротит, ревматизм, ангіна та інші.

Хронічне запалення слізної залози може спостерігатися при онкологічних захворюваннях крові, таких як хронічні лімфолейкози, а також при туберкульозі і сифілісі.

Симптоми і прояви дакріоаденіту

На початку захворювання з’являється біль в області розташування слізної залози, тобто в глибині верхньо-зовнішньої частини верхньої повіки, тут же спостерігається почервоніння шкіри і набряклість. Якщо попросити пацієнта подивитися донизу і досередини і підняти верхню повіку, стає видно через кон’юнктиву частина запаленої слізної залози. При дакріоаденіті збільшується і сама слізна заліза, при цьому навіть очне яблуко відтісняється донизу і досередини з порушенням рухливості очей догори і назовні, можливо також деяке випинання очного яблука, тобто екзофтальм. В цьому випадку виникає двоїння в очах або диплопія. При сильному запаленні набрякати може вся половина лиця.

Якщо запалення не лікується вчасно, то відбувається нагноєння слізної залози, при цьому стані відбувається збільшення лімфатичних вузлів в цій області, спостерігається загальне нездужання, підвищення температури тіла. В результаті формується гнійник або абсцес, який може розкритися самостійно через шкіру повіки або кон’юнктиву в простір між очним яблуком і повікою.

Хронічний дакріоаденіт може виникати як самостійно, наприклад, при захворюваннях зазначених вище, або бути результатом не лікованого вчасно гострого дакріоаденіту. Захворювання може бути як двостороннім так і одностороннім. Слізна залоза через часті запальні процеси частково заміщується рубцем, стає щільною, утворюються спайки, тому прояви в цьому випадку менш виражені, ніж при гострому дакріоаденіті.

Діагностика

На запалення слізної залози вказують відповідні симптоми. Але для виключення будь-яких пухлин слізної залози і інших схожих процесів проводяться ряд уточнюючих досліджень, таких як ультразвукове дослідження, комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія, за допомогою яких можна оцінити зміни в структурі слізної залози. Спільно з цим лікар визначає можливу причину, таку як загальне захворювання організму, для того, щоб почати лікування.

Лікування

Хворого з дакріоаденітом госпіталізують і все лікування проводять в умовах стаціонару.

Лікування при гострому дакріоаденіті направлено на боротьбу з інфекцією і запаленням, тому застосовуються антибактеріальні, протизапальні і загально зміцнювальні препарати. Зазвичай захворювання протікає близько 1-3 тижнів.

При формуванні абсцесу необхідно його розкрити через шкіру повіки, а потім промити розчинами антибіотиків і антисептиків.

Лікування загального захворювання, яке, ймовірно викликало розвиток дакріоаденіту проводять паралельно з іншим лікуванням.